Новоаврамівська громада - офіційний сайт

Віповідно до Закону України від 5 лютого 2015 року № 157-VIII „Про добровільне об’єднання територіальних громад“, рішеннями сесій Новоаврамівської, Ковалівської та Грушинської сільських рад у березні 2016 року було утворено Новоаврамівську об’єднану територіальну громаду (ОТГ) з центром в селі Новоаврамівка Хорольського району Полтавської області шляхом об’єднання Новоаврамівської, Ковалівської та Грушинської сільських рад. До складу Новоаврамівської об’єднаної територіальної громади входять села: Новоаврамівка, Мала Попівка, Попівка, Ковалі, Барилове, Мелюшки, Грушине, Бубереве, Кулиничі, Широке.

Відповідно до Методики формування спроможних територіальних громад нова територіальна громада забезпечує виконання політичної, економічної, соціально-культурної та екологічної функцій.

До складу ОТГ входитья 10 сіл (Новоаврамівка, Ковалі, Мелюшки, Грушине, Мала Попівка, Попівка, Бубереве, Широке, Кулиничі, Барилове) загальною площею 137,2 км².

Станом на 01.01.2020 року чисельність населення становить - 2812 осіб.

Історія виникнення села Грушине (Грушино)

Село Грушино розташоване в степу і зараз входить до Новоаврамівської територіальної громади. До річки Хорол 5-6 кілометрів, до залізничної станції м. Миргород – 20 кілометрів, до м. Хорол – 30 кілометрів.

Землі належали поміщикам Лобасові, Кармазину,Малярці, Шарковському, Комишану. Через степи з Миргорода до Криму проходив «Роплянський шлях», яким возили сіль (звідси і назва шляху). Він проходив по водо розділу Псел – Хорол, тому не пересікав річок (у 1995 році про шлях знімали документальний фільм: "Їхали воли, їхали чумаки").

Шлях був дуже жвавий і на Режаневому, ще до виникнення хутора, була корчма. Але у 1901 році через Миргород пройшла залізниця і шлях занепав.

Понад шляхом росла розкішна груша, де поміщик Лобас виділив своєму пастухові Багану Віктору наділ землі він і був першим поселенцем. Чумаки часто відпочивали під грушею і дали назву поселенню «Грушки». Пізніше ця назва перейменувалась на Грушино.

Жителями села переважно були козаки, але були солдати і міщани.

Більша частина землі була у власності поміщиків і куркулів (925 га), а у бідняків і середняків – 1000 га. Від прізвищ перших поселенців дістали назву хутори: Чехів, Бровків, Бубирів, Линців, Рижанів (джерело в Туренковій ковбані), Глущенків, Кулиничі із Сайківщиною, Чемересів, Степаненків, Тиквина балка, Диківщина, Перехрести, Карпівщина. Негляди, Лисковичі, Палати, Шапрани, Головків, Метеркове, Качкули, Олександрове.

До відміни кріпацтва в Бровковому жили кріпаки генерала Кармазіна. При колективізації, дерев’яний будинок генерала Кармазіна, що виходив дверима на Грушино переробили на свинарник.

Крім Чехового, окремі колгоспи були в Кулиничах, Грушино, Головковому, а у Борбликовому був радгосп.

Серед цих хуторів найбільшим був Чехів, який заснували козаки Павло і Дем’ян вихідці з Мелюшок. Сторона в напрямку кладовища називалась Павлівці, в бік Петрівець – Житняки, в бік Мелюшок – Гора, за хутором був Кочережчин садок, але там люди уже не жили. У 1946 році Чехів перейменували на Широкий , де нараховувалось приблизно 65 хат.

На царській топографічній карті середини XІX століття «Трехверстовка» в Грушиному було 12 хат, один млин, а у Чеховому 10 хат і 4 млини. Під час колективізації млини знищили і на жорнах побудували велику дерев’яну комору. А на Рижаневому в сторону Миргорода побудували цегельню, до виготовлення цегли не дійшло і вона слугувала скотомогильником.

Останнім корінним жителем Чехового був Тарасенко Іван Дмитрович (помер 17 червня 2018 року).

У 1896 році у Грушиному було відкрито школу. У 1904 трьохкласна церковно – приходська школа була реорганізована в земську, де навчалося близько 60 дітей. У 1908 році був відкритий 4-й клас і надіслано ще одного вчителя – Раймондіну Т.К.. У 1900 році для школи громада побудувала однокласну кімнату і квартиру для вчителя. У 1913 році побудували двоповерхову школу на три класи і три квартири для вчителів. На цей час в школі навчалося 100 – 120 учнів. Незвичний вигляд будови пов’язаний з тим, що після затвердження кошторису будівництва частину грошей забрали і в тому ж 1913 році побудували школу в Чеховому.

На 90- річчя школи ще була жива остання вчителька – Чех Антонина Микитівна (померла в 2006 році). До 100 річчя школа не достояла її розібрали на цеглу.

Козаки Миргородського полку біля Кулиничевого, Рижанів насипали редути (могили) для оборони від татарських набігів. Всі вони займають високі місця їх неможливо обійти, з однієї «могили» видно іншу, їх багото, і всі вони спрямовані для відбиття нападів з південного напрямку. Перед «могилами» були викопані глибокі ями. На ці ями натрапляли коли копали траншею на нафтопровід.

Грушино скоріш за все виникло в середині – кінці 18 століття після остаточного захоплення Криму (1783). В Чеховому і Грушино знаходили монети Єлизавети і Катерини ІІ. Інші хутори засновані дещо пізніше. (Сайко І.Ф., Холоша А.Г.)

****************************************************************************************************************************************

За умовами рельєфу територія господарства представлена: на півночі заплавними землями річки Хорол; на півдні – відносно рівними хвилястими плато.

Грунтовий покрив орних земель, головним чином, представлений чорноземами типовими середньо суглинковими, а в пониженнях лучно-чорноземними слабосолонцбватими середньосуглтнковими грунтами.

Заплавні землі річки Хорол представлені лучними середньо-і сильно солонцюватими засоленими легкосуглинковими грунтами, болотами солонцюватими солончаковими неосушеними грунтами, торфовими болотами і торфовищами солончаковими неосушиними грунтами.

На теренах Новоаврамівської об’єднаної територіальної громади виробничу діяльність у сільськогосподарській сфері проводять наступні суб’єкти господарювання: ТОВ АФ „Хорольська“, СТзОВ „Ковалі“, ПП „Новоаврамівське“, ПП „Урожайне“, ФГ „Грунтознавець“, ФГ „Мрія“, СФГ „Берест“, ФГ „Ніка –Агро“, ФГ „Волот“, ПОП „Єдність“, ПОП „Джерело Хорольщини“, ФГ «Агростарт», ФГ «Асторія», ПП Семенюта А.І., ПП Яровий В.І., ТОВ АФ «Васильківська», ПП Хоменко Л.В., ТОВ «ГАЯ-АГРО».

Економічне зростання в усіх сферах і галузях Новоаврамівської об’єднаної територіальної громади поступово набуває рис стійкого відновлення, компенсуючи втрачений потенціал.

Основними напрямками роботи у сфері соціального захисту населення є забезпечення реалізації державної соціальної політики на території ОТГ, а також інших видів державної допомоги відповідно до законодавства України, комплексне вирішення питань соціального забезпечення, соціального захисту військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також брали участь в антитерористичній операції, та членів їх сімей.

Третину населення ОТГ становлять пенсіонери, тому, забезпечення належного рівня життя осіб похилого віку (пенсіонерів) та інших категорій громадян, які втратили працездатність, що відповідає їх життєвим потребам, є досить важливим.

Надання якісної та доступної освіти, виховання здорової та компетентної особистості, формування у навчальних закладах середовища, сприятливого навчально-виховного процесу, підвищення рівня охоплення дітей дошкільною освітою та поліпшення її якості, розвиток позашкільної освіти є головними завданнями розвитку освіти ОТГ.

Діяльність закладів культури ОТГ спрямована на збереження та поліпшення системи культурного обслуговування населення, покращення якості надання культурно-освітніх, бібліотечних та музейних послуг, удосконалення організаційно-творчої роботи, поліпшення матеріально-технічної бази, на забезпечення доступності всіх видів культурних послуг.

Культурний розвиток населення об’єднаної територіальної громади забезпечується 4 бібліотеками, 2 будинками культури, 3 сільськими клубами та Новоаврамівським філіалом Хорольського краєзнавчого музею.

Розвиток фізичної культури і спорту протягом останніх років характеризується стабільним поліпшенням основних показників. В ОТГ налічується 2 стадіони, 2 спортивних зали, функціонує ФК «Зірка».